Єврозона є одним із найбільших економічних об'єднань світу, проте євро аж ніяк не є єдиним платіжним засобом на європейському континенті. Попри те, що більшість держав Європейського Союзу вже давно відмовилися від національних грошей на користь єдиної валюти, чимало країн продовжують гордо триматися за власні банкноти та монети. Це зумовлено як економічними чинниками, так і політичними амбіціями, суверенітетом чи просто небажанням змінювати звичний фінансовий уклад.
Мандрівникам та туристам важливо знати, які саме країни зберігають фінансову незалежність. Плануючи поїздку, наприклад, назустріч пригодам під час подорожі через найкращі мальовничі залізничні маршрути Європи, обов'язково доведеться замислитися над питанням обміну валют, адже за вікном потяга змінюватимуться не лише пейзажі, а й державні знаки в гаманцях.
Цікаво, що не всі члени Європейського Союзу зобов'язані переходити на євро негайно. Хоча за умовами Маастрихтського договору більшість нових членів ЄС зобов'язані з часом прийняти єдину валюту, деякі держави домоглися для себе спеціальних винятків (opt-out), а інші просто не поспішають виконувати технічні критерії.
Хоча Велика Британія вже не є частиною ЄС через Brexit, вона й раніше ніколи не користувалася євро. Британський фунт стерлінгів (£) залишається однією з найстаріших і найстабільніших валют світу. Британці надзвичайно пишаються своєю фінансовою незалежністю, вважаючи фунт символом національного суверенітету та глобальної фінансової могутності Лондона.
Швеція приєдналася до ЄС у 1995 році, але ще у 2003 році шведський народ на референдумі висловився проти введення євро. Шведи цінують стабільність шведської крони (SEK) та монетарну незалежність свого Центробанку (Riksbank). Попри формальні зобов'язання в майбутньому перейти на євро, уряд Швеції не поспішає виконувати необхідні критерії, і місцеві жителі чудово почуваються зі своїми кронами.
Польща є однією з найдинамічніших економік Східної Європи, проте поляки досі розраховуються злотими (PLN). Згідно з договором про приєднання до ЄС, Польща зобов'язана перейти на євро в майбутньому, проте конкретної дати немає. Політичні та економічні кола країни сходяться на думці, що збереження власної валюти дає змогу краще захищати економіку від зовнішніх криз.
Чеська Республіка також зберігає свою крону (CZK). Громадська думка в Чехії традиційно скептично налаштована щодо євро. Більшість чехів вважають свою валюту предметом національної гордості та не бачать нагальної потреби у відмові від неї.
Окрім членів Європейського Союзу, на європейському континенті є чимало держав, які географічно та культурно належать до Європи, але ніколи не були частиною ЄС, а тому мають повне право на власні гроші.
Швейцарський франк (CHF) — це синонім абсолютної надійності та швейцарської якості. Швейцарія ніколи не входила до ЄС і зберігає повний нейтралітет у фінансових питаннях. Цікаво, що швейцарський франк також є офіційною валютою сусіднього Ліхтенштейну.
Норвегія двічі (у 1972 та 1994 роках) на референдумах відмовлялася від вступу до Європейського Союзу. Норвезька крона (NOK) повністю забезпечена потужною економікою країни, що базується на нафті, газі та рибній промисловості. Якщо ви подорожуєте до цієї північної країни, наприклад, аби подивитися північне сяйво в Європі: найкращі локації, обов'язково подбайте про наявність норвезьких крон або платіжних карток, оскільки євро тут приймають далеко не скрізь.
Острівна Ісландія використовує ісландську крону (ISK). Унікальна острівна економіка вимагає гнучкої монетарної політики, тому ісландці самостійно керують курсом своєї валюти.
| Країна | Назва валюти | Код валюти | Членство в ЄС |
|---|---|---|---|
| Велика Британія | Фунт стерлінгів | GBP | Ні (вийшла) |
| Швейцарія | Швейцарський франк | CHF | Ні |
| Швеція | Шведська крона | SEK | Так |
| Польща | Польський злотий | PLN | Так |
| Норвегія | Норвезька крона | NOK | Ні |
| Чехія | Чеська крона | CZK | Так |
| Угорщина | Угорський форинт | HUF | Так |
Цікаво, що деякі крихітні європейські країни, які не є членами ЄС, тим не менш, легально використовують євро на підставі спеціальних угод з Європейським Союзом (наприклад, Ватикан, Монако, Сан-Марино та Андорра). Вони навіть карбують власні монети євро з унікальним національним дизайном на зворотному боці.
Водночас інші держави Європи обирають власний шлях. Наприклад, вирушаючи досліджувати багату культуру та вирування мегаполісів, дехто прагне з'ясувати, у якому європейському місті найкраще нічне життя?, і нерідко такі місця знаходяться як у країнах єврозони, так і в державах із власними національними валютами.
Зберігати чи не зберігати власну валюту — це завжди баланс між економічними вигодами та національною гордістю. Хоча євро полегшує торгівлю та подорожі, наявність власної грошової одиниці дає країнам інструменти самостійного захисту економіки від криз. Подорожуючи Європою, завжди варто заздалегідь перевіряти, які гроші приймають у конкретній країні, аби ваші фінанси не стали несподіванкою під час відпустки.